army.honchar.org.ua | VI. Звук українського Різдва

Дзвінкі, святкові, гучні, величні — колядки найперше спадають на думку, коли ми кажемо про образ українського Різдва.

Колядування є незмінним звичаєм українських зимових свят. Це особливе дійство, під час якого колядники обдаровують щасливою долею та достатком тих, кого віншують. Аби магія відбулася — дар побажань треба гідно прийняти та щедро обдарувати у відповідь.

Пане господарю, на твоєму дворі.
Приспів (після кожного рядка):
Рай розвився!
Рай розвився, Господь звеселився
Що й на світ Син Божий родився!
На твоєму дворі церкву збудували.
Збудували церкву з трьома престолами.
На первом престолі Рождество Христово.
На другом престолі Василій Великий.
На третьом престолі Святеє Хрещення.
Рождество Христово радость нам принесло.
Василій Великий з Новим роком скаже.
Святеє Хрещення воду нам ос(в)ятить.

«Пане-господарю на твоєму дворі» — колядка з с.Селець Народицького району Житомирської області.Реконструкція гурту Древо, видана на диску «Древо. Пісні з України / Drewo. Pieśni z Ukraїny / DREVO. Songs from Ukraine. – Ч. 1»На відео робота Івана Гончара

Розраховуючи на допомогу та опіку, традиційно господарі дарували щонайкращі гостинці сакральним гостям — «посланцям божим». Колядників обдаровували пирогами, калачами, салом, ковбасою, горіхами, яблуками та грішми. Кожен гоноровий господар намагався дати більше, ніж дали у попередній хаті, і знав, що від цього зросте в родині добробут, а в господарстві достаток.

У кожному регіоні України зимовий звичай звучить «по-своєму» — чоловічі або мішані гурти, речитативом або із широкими розспівами, одноголосно або ж розкішною акордовою фактурою, з інструментальним супроводом або ж на мелодію книжкового походження.

Ivan Honchar Museum · Фрагмент колядки з с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області

«Дєкуймо Богу» — старовинна колядка із села Чорний Потік Івано-Франківської області.Особливістю цієї колядки є одноголосна мелодія у супроводі сопілки. Колядки на заході України часто виконували із інструментальним супроводом. Подібні до цієї колядки називають "жеканками", оскільки у рефрені "Ой дай Боже" скорочуються початкові склади, з яких залишається лише останній склад "же". Однак мелодична основа колядки зберігається: відсутні склади заповнюються інструментальним програванням мелодії рефрену.

За багато століть існування, у дохристиянські часи та згодом у період християнства, зимовий пісенний репертуар трансформувався, збагатився багатьма музичними практиками різних епох. Сучасний зимовий традиційний репертуар складається з багатьох історичних «шарів». І ми маємо можливість почути ці епохи у безлічі українських колядок.

«Колядники із зіркою», Анастасія Рак, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с.Васильки, 1997 р. Скло, темпера, туш, бронзова фарба, фольга, 35,7х37,5 см

Ой вечор добрий, пан господаре, Святий вечор!Ми твого двора не минаємо, Святий вечор!Славним Рожеством велічаємо, Святий вечор!Велічай, Боже, щастєм-здоров’ям, Святий вечор!Ще роком добрим, і віком довгим, Святий вечор!Ми з твого двора Христос Бог надвир, Святий вечор!Ох і дай, Боже, за рок дождати, Святий вечор!Нам колядникам колядувати, Святий вечор!Вам, хазяїну, грошей давати, Святий вечор!Крути, не крути – давай золотий, Святий вечор!

Колядка «Ой вечор добрий». Записала І. Клименко у с. Немовичі Сарненського району Рівненської області, у 2000-х рр. Реконструкція гурту Володар, видана на диску «Володар, одчиняй ворота!» у 2003 р.

Людей у таких піснях завжди звеличували та співали лише про їхні чесноти. Інколи їх навіть перебільшували, бо вважали, що сказане або заспіване у час свят обов’язково збудеться. Саме тому в колядці дівчині її часто зображали розумною, працьовитою, вродливою, часом порівнювали із царівною та королівною. Особливе місце в текстах колядок дівчині мали побажання мати гарну пару та щасливий шлюб.

«Колядники під вікном», Анастасія Рак, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с.Васильки, 1990 р. Скло, темпера, туш, бронзова фарба, 30х33,7 см

«Успенський собор», Анастасія Рак, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с.Васильки, 1998 р. Скло, темпера, туш, бронзова фарба, фольга, лак, 43,4х53,3 см

Дитячі колядки утворюють окрему нішу серед розмаїття зимового репертуару. Дітки починали ходити з кутею до своїх хрещених чи до баби-повитухи з раннього віку. Тексти при цьому були дуже простенькими та короткими, переважно вони складалися зі звернення до господаря або господині («Колядин-колядин, я у батька один», або «Я маленька дівочка, як у полі квіточка, чобіточки пурпурові, будьте з празничком здорові!») та випрошування дарів (часто з погрозами):

Як не даси пирога – візьму вола за рога,та й виведу на поріг, да й викручу правий ріг,а в ріг буду трубити, а воликом орати!

В цих простих, на перший погляд, текстах збереглися архаїчні уявлення наших пращурів про руйнування меж між світами живих і померлих в час святок. Саме через колядників – посередників між світами, люди намагались задобрити духів предків, тому колядникам давали не гроші, а різноманітну їжу та випічку (ритуальні хлібці, пампушки, оладки).

Ivan Honchar Museum · Колядка «Бігла теличка з-під березничка» . Гурт «Райгородок»

Ivan Honchar Museum · Колядка «Чи дома-дома пан-господар». Гурт «Райгородок»

Розділ V. Смак українського Різдва Розділ VII. Заборонене Різдво На головну