Культ предків
Найдавніше значення Різдва — зв’язок із «часами предковічними», тобто з предківськими. Саме для них готують кутю і 12 страв з нового врожаю, печуть обрядовий хліб, ставлять дідуха і стелять солому та запашне сіно на підлогу — там, мовляв, перебуватимуть душі пращурів на час гостини.
Народні типажі з м.Малин, 1912 рік. Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
За давніми уявленнями, на Різдво предків треба щедро пригостити, й попросити їх у новому році послати з Вирію-Раю щедрий урожай та гідне продовження роду. У святу ніч для предків ставлять на вікно свічку або хліб і кухлик води, а на столі — окрему миску і ложку.
Рушник, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, с.Скородистик. Кін. ХІХ ст. 296х45 см. Колекція Музею Івана Гончара.
Родина Оксентія та Марії Коб, 1916 р. Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
Прохання до предків озвучують колядники. У давнину вони одягали чудернацькі маски та вивернуті назовні кожухи та грали роль «дідів», які приходять «з того світу» до нащадків і бажають їм усіляких гараздів. «Діди» обходили усі домівки в селі чи містечку, єднаючи громаду незримою ниткою спільного кореня. Проводжали душі предків до Вирію на свято Водохреще. Тоді спалювали обмолоченого дідуха і солому з долівки, у якій вони «відпочивали».
Дві сестри — дівчина і молодиця в місцевому народному вбранні 20-х років ХХ століття з с.Княжичі. Фото 20-з років ХХ століття. Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
Гуцульська родина. Всі члени родини в місцевому національному вбранні, с.Бабин, Косівський р-н, Івано-Франківська обл. Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
Фрагмент килима «Дерево життя». Автор малюнку Іван Гончар. Малюнок з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
Народні типи та вбрання околиці Києва (Микільська Слобідка), поч. ХХ століття. Сім'я Лобко Івана Яковича. Фото 1909 р. Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
Селянки с.Чотівець Коломийського р-н Івано-Франківської обл., сер. ХІХ ст. Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.
Родина Кузів — Дмитра і Нагни. Зліва на право — дочки Марія та Юстина, та сини — Михайло і Василь. Всі в місцевому національному вбранні, с.Банилів Чернівецької обл., 1932 р. Фото з історико-етнографічного альбому Івана Гончара «Україна та українці». Архів Музею Івана Гончара.