Народження світу

Illustration

Нашу різдвяну подорож ми починаємо не далеко, не близько, а з самого народження світу. Адже ще декілька тисячоліть тому у цей зимовий час наші пращури відзначали народження — різдво — світу і сонця.

Найдавніші українські колядки переповідають нам міф про час, коли «не було ні неба, ні землі», та, власне, і часу не було, а тільки «синєє море» і дерево посеред нього.

Illustration
Illustration

Народна картина «Олені і пташки». Автор невідомий. с. Річка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл, І пол. ХХ ст. Папір, гуаш. 81х179,5 см. Колекція Музею Івана Гончара.

Нам з вами пощастило чути автентичний запис однієї з найяскравіших українських обрядових пісень про створення світу — космогонічної колядки «Ой як же було ізпрежди віка». Зафіксувала її етнографка Ганна Коропниченко у селі Грузьке Макарівського району Київської області у 1994 році.

Виконавиці: Опар'єнко Віра Тихонівна (1922 р. н.), Машовець Марія Володимирівна (1921 р. н.), Машовець Катерина Миколаївна (1929 р. н.), Піхур Одарка Онопрієвна (1913 р. н.), Моголівець Надія Григорівна (1914 р. н.), Цируль Раїса Гаврилівна (1929 р. н.). Колядка видана на диску "Традиційна музика українців [Збірник]" (1997 рік).
Рушник вишитий (фрагмент), ХІХ ст. Домоткане конопляне полотно, заполоч, гарус; гладь, стебнівка. 278х44 см. Колекція Музею Івана Гончара.

Колядка «Ой як же було ізпрежди віка» дійшла до нас у християнізованому та дещо скороченому вигляді. Найраніші варіанти космогонічних колядок відкривають нам основні архаїчні мотиви — образ світового дерева, птахів-творців, які пірнали на дно первісних вод, мотив створення небесних світил із золотого піску та змагання стихій.

Уявлення наших пращурів про створення світу часто є центральним сюжетом народної творчості. На рушниках, посуді, килимах, в настінному розписі та й загалом в інтер’єрі української хати зустрічаємо основний архаїчний мотив — дерево життя, супутниками якого є сонце, зорі та фантастичні птахи.

Illustration

Рушник вишитий, ХІХ ст. Сумська обл., Охтирський р-н, с.Куземин. Домоткане конопляне полотно, заполоч; рушникові шви. 342х48 см. Колекція Музею Івана Гончара.

Illustration

Рушник вишитий, поч. ХХ ст. Полтавська обл. Крамне полотно, заполоч; рушникові шви. 278х42 см. Колекція Музею Івана Гончара.

Illustration

Рушник вишитий, ХІХ ст. Домоткане конопляне полотно, заполоч, гарус; гладь, стебнівка. 278х44 см. Колекція Музею Івана Гончара.

Сонце мало важливе значення для життя та добробуту наших пращурів, тому перекази про народження світу та сонця тісно пов’язані між собою. За припущеннями дослідників, слово «коляда» (так називають цикл різдвяних свят в Україні), походить від слова «коло», тобто від форми сонця.

Illustration

Полиця під ікони, божник (фрагмент), кін. ХІХ ст. Київська обл., Броварський р-н, с.Красилів. Дерево; вирізування, столярна техніка, різьблення виїмчасте, вощення. 66,5х20х7см. Колекція Музею Івана Гончара.

Illustration

Рубель дерев’яний (фрагмент), ІІ пол. ХІХ ст. Полтавська обл. Дерево; вирізування, різьблення. 68,6х10,3х4,3 см. Колекція Музею Івана Гончара.

Illustration

Полиця під ікони, божник (фрагмент), кін. ХІХ ст. Київська обл., Броварський р-н, с.Красилів. Дерево; вирізування, столярна техніка, різьблення виїмчасте, вощення. 66,5х20х7 см. Колекція Музею Івана Гончара.

Illustration

Народна картина «Волинські птахи», автор Абрагамовська Олеся, Волинська обл., с.Журавники, 2007 р. Папір, гуаш, скло, дерево, 42х59,5 см. Колекція Музею Івана Гончара.

Made with